Що таке благодійність

зелений паросток у долонях

Допомога нужденним, соціально незахищеним, сиротам, інвалідам, створення різних фондів і організацій — все це підпадає під визначення благодійності. У наш час їй займаються актори та музиканти, служителі церкви, юристи та всі, хто хоче якось допомогти тим, кому це потрібно.

Благодійність. Дiяльнiсть, спрямована на надання безповоротної матерiальної або фiнансової допомоги iншим. Етимологiя слова „благодiйнiсть”, напевне, полягае у злитті двох старовинних слов’янських слiв: „благо” + “дiяти”, що в сучасному звучанні означае “робити добро”. Явище благодiйностi нерiдко плутають з альтруізмом i релiгiйнiстю. Однак почуття благодiйностi є, по суті, готовністю віддавати частину своєї власностi людям, котрi потребують матерiальної пiдтримки. Основним мотивом, що спонукає до благодiйностi, є жалощi, милосердя, усвiдомлення важливостi чи крайньої необхiдностi допомогти, значно рiдше - надлишок матерiальних благ. Велика кiлькість церков та релiгiйних органiзацiй заохочують до благодiйностi своїх вiруючих, мотивуючи тим, що благодійнiсть винагороджуеться Провидiнням. Явище благодiйності майже не дослiджувалося iсторичною наукою, однак iсторiя донесла до сьогодення імена великих благодiйникiв минулого. Лише в кiнцi 20-го столiття розпочалися спецiальнi студiї витокiв та розвитку благодiйностi як соцаiльного процесу.

Благодiйник. Особа, котра систематично надає безкорисливу благодiйну допомогу iншим людям, органiзацiям, установам. У захiднiй ментальностi благодiйник може поєднувати власне збагачення та надання безкорисливої допомоги. Дуже часто в Українi, яка втратила традицiю благодiйництва за часiв Радянського Союзу, громадяни не розмежовують близькi, але не тотожнi поняття “благодiйник” та “меценат”, “спонсор”. До вiдомих українських благодiйників належать знатний рiд князiв Острозьких (ХV-ХVII столiття), якi розбудовували храми, монастирi, шпиталi, школи та академiю, притулки для бездомних i калiк, надавали фiнансування для розвитку книгодрукування та мистецтв; родина барона Штейнгела (ХVIII-поч. ХХ столiття) вiдома не лише спорудженням оригiнальних архiтектурних пам’яток у рiзних мiстах України, але й вiдкриттям музеїв (зокрема, першого етнографiчного українського музею у Городку, поблизу м. Рiвного, де працював М. Бiляшiвський) i картинних галерей; Гулевичi (фундатори Києво-Могилянськоi колегiї — Х столiття); Галагани (засновники училища для дiтей-сирiт та малозабезпечених — ХIХ ст.); Терещенки (засновники картинної галереї та ряду соцiальних установ — поч. ХХ ст.).

У сучасній Українi традицiї благодiйництва починають вiдновлюватися з появою в суспiльствi багатих як у матерально-фiнансовому, так i духовному планi людей.

Благодiйний внесок або благодiйна пожертва Пожертва у грошовiй чи матерiальнiй формі, здiйснена особою або органiзацією для потреб іншої благодiйної, громадської, релiгiйної чи політичної організацiї. Благодiйний внесок (або пожертва) вноситься як демонстрацiйно (коли факт внесення благодійної допомоги документально фіксується у присутності внескодавця чи благодійника), так i таємно. На Вiдмiну від благодiйних пожертв, благодiйнi внески найчастiше є легальним способом фiнансувания громадських, політичних, благодiйних та інших неприбуткових органiзацiй у тому розумiннi, що, приймаючи благодiйний внесок, органiзація повинна, за бажанням внескодавця (благодiйника), надати йому пiдтверджуючий документ про здiйснення акту благодiйностi. Такий підхiд сприяє пiдвищенню довiри до неприбуткових органiзацiй у фiнансовому планi, що стосується грошових i матерiальних надходжень.

Благодiйна допомога На вiдмiну від благодiйного внеску, благодійна допомога надається благодійними чи громадськими органiями, фондами, Фундаціями для громадян i організацій, які потребують матерiальної чи фiнансової пiдтримки.

Кому не байдуже сьогодення та майбутнє дітей з особливими освітніми можливостями , можуть зробити благодійні внески:

р/р: 35423021003284
МФО: 828011
Код ЕДРПО 05406623 УДК в Одеській області
Отримувач: Іллічівський навчально-виховний комплекс

Кiлькiсть переглядiв: 249